Старий пес

Басня. Автор Хатыпова Людмила.АВТОРСКИЕ ПРАВА ЗАЩИЩЕНЫ



На Великдень, біля церкви
Старий пес блукав,
Весь обшарпаний і хворий,
Мабуть, щось шукав.

Підійшов він до людей,
Де сумок багато,
Та всі гнали його геть:
"Де твоя, пес, хата?"

Не було в нього житла,
Не було хатини,
Дуже старий він щоб мати
Притул у людини.

Поки був він молодий,
Та й на вроду дуже злий –
Любий був сім'єю,
А як дуже захворів –
Розпрощався з нею.

Тепер бродить старий пес,
Між товпи блукає,
Хоч би хто води налив,
Чи людей немає?

Дуже їсти він хотів,
Виглядав кусочка:
" Геть від сумок, старий пес,
Стогнеш тут, як квочка!"

Цілу ніч він так блукав,
Всі його штовхали,
А під ранок просто впав –
Сили покидали.

Хоч би хто води налив,
Вже не до пожитку,
"Милий Боже, смерті дай,
Чим так жить в убитку."

І почув його Господь:
"Хто ж це так благає?
На Великдень , біля церкви,
З голоду здихає..."

Коли дзвони задзвонили,
Сумки всі відкрили,
А там паски, ковбаса,
Це б все тиждень їли.

І розгнівався Господь
На людей бездушних,
І забрав на небо пса,
Здихав, відчайдушний.

Ось тепер він в небесах,
Між зірочок сяє,
І скажіть чи є людина,
Хто Сузір`я Пса не знає?

Він виходить тільки ніч
По землі ступає,
Охороняє землю всю,
Обов`язок свій знає.

Мораль:
Ось тобі і старий пес,
Знав би кого гнав,
А хазяїн спить в землі –
Неба не дістав.


Создан 01 авг 2009



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником